movaСьогодні Україна святкує День української мови та писемності. Направду кажуть, доля мови – то є доля нації. Українська нація та її багатостраждальна боротьба за рідну мову найяскравіший приклад цьому твердженню.

Україна дуже довго нехтувала мовним питанням. Після проголошення незалежності, за мовчазної згоди тодішньої влади, відбувалась поступова русифікація українців.

Росія зі свого боку робила усе можливе, щоб "русскій язик" домінував на українських землях – російська попса заполонила радіоефір, російськомовна книга – книгарні, зрештою, українці самі обирали "голубиє огонькі"
та прислуховувались до московських дикторів... Переписуючи історію під себе, Росія давно розпочала з нами гібридну війну. І ця війна відбувалась у інформаційному просторі російською мовою. Злочинна бездіяльність нашої влади у мовному питанні призвела до того, що російська мова фактично стала найпотужнішим інструментом для розширення впливу Росії на нашій території. І вождистські плани по захопленню Криму та Сходу України Путін почав не просто так. Йому потрібний був благодатний ґрунт. І цим ґрунтом стало русифіковане середовище півострова та Донбасу. І сьогодні для виправдання своїх злочинних дій Кремль й далі використовує російськомовне населення…

Захист мови – це, перш за все, захист державності. Адже мова – це не лише генетичний код нації, але й запорука її безсмертя. І, на щастя, вчасне розуміння цього завадило Путіну здійснити свої імперські плани. За останній рік українська влада зробила досить суттєві кроки на шляху до українізації нашого суспільства. Верховна Рада запровадила мовні квоти на телебаченні та радіо та ухвалила новий закону про освіту. Останній документ відновив національну та державну справедливість – відтепер у державних закладах освіти мовою викладання буде лише українська.

Нині важливо, аби держава стимулювала ринок, якому вигідно було би продавати якісний український продукт. Приміром, цього тижня Верховна Рада ухвалила зміни до Податкового та Митного кодексів, які спонукатимуть вітчизняний кінематограф до розвитку. Відтепер виробникам українських стрічок буде дозволено не платити ПДВ і ввозити обладнання без мита до 2023 року.

Останні опитування, проведенні провідними соціологічними центрами країни (КМІС, Рейтинг, СОЦІС, Центром Разумкова – станом на червень цього року) свідчать, що 50,5% населення України використовують українську мову в якості основної мови повсякденного спілкування. Але, погодьтесь, 50% – це не та цифра, яка на 27-му році незалежності може нас тішити. Результати опитування доводять: за значним збільшенням декларацій про українську національну ідентичність, не відбулося відповідних змін у мовній сфері.

Хоча безумовно, сьогодні ми спостерігаємо, як все більше співгромадян переходять на українську. Хтось через те, що це мова ділового спілкування, хтось, бо на ній вчаться їх діти. Ми розуміємо, що саме українська мова робить Україну сильною. Так, можливо, шлях до само ідентифікації не такий швидкий, але це точно наш вірний шлях.

Нині у Верховній Раді лежить законопроект "Про забезпечення функціонування української мови як державної" (5670-д від 09.06.2017). Цей документ підтриманий комітетом з питань культури й духовності, а співавторами стали більше сімдесяти парламентарів з різних фракцій. Його ухвалення гарантує кожному право на отримання інформації та послуг українською мовою в усіх публічних сферах, а також передбачає дієву систему контролю і санкції за порушення. Перша стаття цього законопроекту говорить: "Кожен громадянин України зобов’язаний володіти державною мовою як мовою свого громадянства". Переконаний, що нині парламентарі мають відкинути будь-які упередження та зовнішній тиск чи то з боку Росії, чи то з боку Угорщини й Румунії, і підтримати закон про українську мову. Бо його прийняття буде визначальним кроком на шляху національної єдності і державного розвитку.

І наостанок. Інколи читаєш новини: 
- "Кореянка вивчила українську. Її дивують російськомовні чиновники України"
- "Етнічний казах самостійно вивчив українську мову" 
- "Це повага до України! – в'єтнамець пояснив, чому за рік вивчив українську мову".

А тим часом більшість українських чиновників та народних депутатів і досі спілкується російською… Я переконаний, що не має людини, яка не здатна вивчити українську мову. Це може бути лише через небажання чи неповагу. Незнання державної мови – це зневага до свого народу й тої землі, на якій живеш.

Українська має бути панівною! Вірю, що незабаром так воно й буде!

Олег Канівець

Сайт Олега Канівця

 

f

 

youtube